Климко - Григір Тютюнник

Дитинство самого автора, Г. Тютюнника, припало на жахливі роки однієї з найстрашніших війн в історії людства - Другу Світову війну. Пережите дало відгук у творчості, знову повертаючись до теми війни, дитинства під час війни. Автор пише щиро, без перебільшень і замовчування; відчувається увесь біль, розпач маленького життя, на долю якого випало непосильне горе. Але автор показує нам рішучого і сміливого хлопця, нехай війна відібрала усе найдорожче, нехай усе життя перетворилося на нескінченне випробування голодом, холодом, Климко не здається. Він ладен пожертвувати усім, щоб зберегти хоча б клаптик світла і тепла у цьому світі, якими стають для нього його вчителька з її маленькою донечкою. Саме рятуючи їх від голоду, Климко вирушає у небезпечну подорож, щоб знайти сіль і обміняти її на продукти. Повість є дуже правдивою і страшною одночасно: важко уявити як було страшно дитині у цій подорожі, де навколо лише смерть і небезпека.

Такі твори треба читати усім, бо вони залишають у серці і пам'яті болючий слід, що не дає спокою, змушує повертатися і ще довго-довго думати над долею усіх загиблих (і тих, що й досі гинуть) у війні. Саме від таких роздумів приходить розуміння усієї потворності і жахливості війни, яка забирає назавжди найкращих.