Канівський етюд - Олесь Гончар

Автор описує поїздку автомобілем з Києва до Канева на могилу Тараса Шевченка. Деталізує побачене під час мандрівки. Застосовує у класичній українській літературі прийом − відтворювати картини природи, що змінюються з часом наближення до мети подорожі: "Минаємо соснові молоденькі бори, що їх насаджено людськими руками, проскакуємо бетонову гать через Дніпро, чи то пак через Канівське море, і ось уже перед нами гора, ця свята гора…" . Автор докладно описує Чернечу гору, відвідувачів, що крутими сходами підіймаються до могили Тараса. Непомітно в публіцистичний текст ніби вкраплюється історія про солов’я, що як вартовий оберігає скарби музею великого національного поета.