Невеличка драма - Валер'ян Підмогильний

Твір став продовженням марґінальної теми “Міста”, але в основному зосереджений на любовних колізіях, на протистоянні світлих ідеалізованих уявлень про сердечні почуття та грубо утилітарні ставлення до людини. У машинописній передмові автор наголошував, що своїм новим “неміщанським” твором він намагався викрити соціально небезпечне міщанство, “щось подібне до іржі, що точить нишком залізо дверей, не даючи їм вільно розчинитись. Та, очевидно, був точнішим в одному з останніх листів із Соловків, коли самозізнавався, що у своїх творах переважно мовив про себе, тому мав намір написати “повість про інших людей”. Це певною мірою, стосується фабульно нескладної, камерно ситуативної “Невеличкої драми”, де події відбуваються у київській квартирі, більше однієї доби, що викликає архетекстуальні алюзії на запроваджену класицизмом теорію єдності місця, часу і дії.