Валер"ян Підмогильний — Повість без назви - Валер'ян Підмогильний

«Повість без назви» належить до нового для українського літератури типу інтелектуального роману, будучи одночасно психологічним романом.

У повісті В. Підмогильного практично не відбувається розвитку подій, це радше твір-дискусія, де значно більше монологів та сентенцій на філософські й літературні теми. Автор зосереджений на універсальних проблемах людського існування, а не на «злобі дня» й не замикається у своєму часі.

Герої символізують певні погляди, а твір — це вираження цих поглядів, саме тому герої схематичні, а їхні характери не виписані детально.

Харківський студент Андрій Городовський (справжнє прізвище Рудченко) приїхав до Києва, щоб видати книжку нарисів «про соціалістичну реконструкцію села». У натовпі його увагу привертає жінка, хлопець розпочинає йти за нею, але швидко зупиняє себе в цьому пориванні. Дівчину герой практично не запам’ятовує, окрім силуету, проте вона настільки вражає його уяву, що Городовський не полишає думки про неї навіть після повернення до Харкова й вирішує знайти її. Планомірні, систематичні пошуки жінки стають головною метою його існування. Студент так і не знаходить незнайомку, але продовжує далі шукати за своєю продуманою програмою.