Книги автора - Шморгун Євген Іванович

Ялинка Були ми в лісі якраз напередодні Нового року. І натрапили на струнку ялинку. Такої красивої ми досі не бачили. Та ще й прикрашена. – Отут, певно, лісові мешканці Новий рік зустрічатимуть!.. – пожартував Олег. – А я думав, що так лише в казці...

Друге тепло Послала мама Олега на вулицю із килимка пилюку вибити, хідники повитрушувати. Надворі мороз рип-рип, так за пальці і хапає. Спробував Олег трусити в рукавицях, та хіба то робота? Тут же саме вийшов із хати дід Іван. Учора він цілий вечір...

Щастя – Знайшов! Щастя знайшов! Глянь, мамо, яка гарна п’ятірочка!.. Біжить хлоп’я через подвір’я, поспішає скоріше показати п’ятипелюсткове «щастячко», знайдене на квітучій бузковій гілці. І скільки тієї радості в голосі хлоп’яти! – Знайшов!.. Як,...

Солов’ї У лісі стільки вранішнього сонця, аж очам лоскотно. Здається, що все тут густо прошите золотими нитками. А на воду глянеш – дзеркало тай годі! Листя ще тільки проклюнулося на березі та вільсі, на ліщині та осиці. Зате долі – зелене...

Гарбуз От чудасія: гарбуз на яблуні. Ніхто не підсаджував – сам здерся. – Бач, примудрився! – каже Олег. Гарбуз величенький, як баняк, в якому баба Параска варить підсвинкові картоплю. Гілляка аж нагнулася під його вагою. – Як це він? Я мовчу. Кусаю...

Хто розцвів перший? Відчула гусяча цибулька, що потепліло надворі. День тепло. Два тепло. Певно, весна прийшла. Напружила вона всю силу, яку цілу зиму берегла, гострим дзьобиком-стебельцем проклюнула землю, проткнула торішнього ліщинового листка і...

Топчіть ряст! На лісовому крутосхилі поміж набрунявілих молодих грабочків бабуся неквапно рве квіти. Їх тут видимо-невидимо. Не якісь особливі – низенькі, непримітні. Тільки й того, що рожевувато-фіолетове суцвіттячко та біля нього кілька...

Братки Ці квітки в українського народу ніколи не були на перших ролях. Бо ні величиною, ні цвітом, ні пахощами особливо не виділяються. Однак вони зовсім не попелюшки – їх і помічають, їх і шанують. Можливо, шанують навіть дещо більше, ніж інші...