Ялинка - Шморгун Євген Іванович

Ялинка

         Були ми в лісі якраз напередодні Нового року. І натрапили на струнку ялинку. Такої красивої ми досі не бачили. Та ще й прикрашена.

 – Отут, певно, лісові мешканці Новий рік зустрічатимуть!.. – пожартував Олег. – А я думав, що так лише в казці буває.

         А в тім, на ялинці не було якихось особливих прикрас. На гілках червоніли дві стрічечки, зав’язані бантиками, сріблилося кілька кульок з фольги, гойдався голубий метелик, зроблений з обкладинки учнівського зошита. Посередині ялинку оперізував паперовий ланцюжок.

         Може, тут недавно гралися діти, а може, мисливці, відпочиваючи, жартома все це повісили на ялинку. Але ж… наближався Новий рік, радісний Новий рік, і так хотілося вірити в чудеса!

         – Якби знаття, то й ми б якусь іграшку принесли, – пошкодував я.

         – А це я зараз!

         Олег скинув рюкзак, добув кілька цукерок. Знайшлася й нитка. Почепив цукерки на ялинку.

         – Наш подарунок звірятам, – мовив. – Нехай ласують.

         Ялинка стала ще красивішою.

         – Якби ще зірку на вершечок…

         – Буде зірка, та й не одна, – кажу. – Вночі засяє над нашою ялинкою безліч зірок.

         – А тут і місце для хороводу є…

         Ми тупали довкола ялинки по неглибокому снігу. Було весело, було радісно й легко…

Шморгун Євген Іванович. Ялинка : [оповідання] / Є. Шморгун // Де ночує туман / Є.  Шморгун. –  Київ, 1984. – С. 14-15.