Олександр Козинець — Тривожилась. Трималась... - Олександр Козинець

Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередині нас».

Публікується в літературних антологіях, альманахах, журналах, газетах. Його вірші перекладені англійською, болгарською та білоруською мовами. Олександр — учасник різноманітних літературних фестивалів, а також інклюзивного проекту «Почути».


Тривожилась. Трималась. Віщункою оберталась…
Ворожила мені на комір сліди своєї помади.
Рано бігла з дому, вкрай пізно поверталася
Голодна, спустошена, виснажена, обкрадена.
Потім півно́чі плакала. Стільки ж – гоїла рани.
На ранок міняла зачіску, сукню й парфуми.
Синці під очима затирала пудрою бездоганно,
Одягала усмішку – щоб ніхто й не подумав!
Спи, золотце, спи! Ночі короткі нині.
Ранок уже готує вівсяночку, тут, за рогом.
Та хоча б іноді на роботі пий чай з малиною
І їж якесь печиво. Це краще, ніж геть нічого!
Бо знаєш, краса сьогодні – дуже умовна штука.
А застудитися легко: у тебе ж душа – мов протяг.
Хочеш, я так спланую, щоб він у купе постукав
Прямо на Новий рік, як тільки ти сядеш у потяг?