Олександр Козинець — Льох - Олександр Козинець

Олександр Козинець — український письменник, логопед, викладач, хорист. Автор поетичної тетралогії «Сезони днів»; літературних проектів «Щоденник», «Щоденник. Re: make», «ПРОдайте їсти»; співупорядник збірки поезій «Метро всередині нас».

Публікується в літературних антологіях, альманахах, журналах, газетах. Його вірші перекладені англійською, болгарською та білоруською мовами. Олександр — учасник різноманітних літературних фестивалів, а також інклюзивного проекту «Почути».

Ходиш, ходиш по колу.
Країв нема.
Дім твій – сира стодола,
Душа – зима.
Серце твоє кручене,
На чотирьох.
Місяць. Вода свячена.
Відкритий льох.
Лижуть кочерги комин,
Клубочать дим.
Ходиш, ходиш по колу,
Снуєш за ним.
Лий молоко в пательню
Став до печі.
Тільки-но стане темно –
Сядь при свічі.
І на старій ряднині
Коло зведи.
Дідькову волосину
Висмикни з бороди.
Потім мерщій до сходів,
Впускай вітри.
Чорна вода відходить,
Попід поли.
Коло – то дві спіралі,
На вас обох.
Дівко, не час печалі –
Відритий льох.
Будь собі вкрай обачна,
Мовчи ім’я.
В льохові сиро й лячно.
Живе змія.
Дай їй вітрів на сполох
І молока.
Щоб розірвала коло
Твоя рука.
Щоб розкрутила коло
Зміїна тьма.
Дім твій – сира стодола,
Душа – зима.