Я не нездужаю, нівроку... - Тарас Шевченко

Твір написаний у період гострої боротьби за ліквідацію кріпацтва, коли стало ясно, що царський уряд розв’язуватиме селянське питання за рахунок селянства. Тут поет вперше висловив своє ставлення до очікуваної реформи й особи «царя» — Олександра II.
Шевченко закликав народ не вірити царським обіцянкам про «волю», а взяти справу визволення в свої руки.
Вірш поета, викриває Олександра II, проголошує, що цар підтримує поміщиків, а вони — царя, що селянство не дочекається від царя волі, і закликає народ до сокири.