Запропаща грамота - Микола Гоголь

Один з найвідоміших творів Миколи Гоголя у перекладі Лесі Українки.

Оповідання починається з нарікань оповідача, Фоми Григоровича, на тих слухачок, що випитують у нього «яку-небудь страховинну казочку», а потім всю ніч тремтять під ковдрою. Потім він розповідає історію, що трапилася з його дідом, якого гетьман послав з грамотою до цариці.
Дід, попрощавшись з дружиною і дітьми, вже вранці був в Конотопі, де проходив ярмарок. З зашитою в шапку грамотою дід пішов пошукати собі кресала й тютюну і познайомився з гультіпакою-запорожцем. До них пристав ще один гультіпака і вони вирушили далі разом. Запорожець, пригощаючи весь вечір приятелів дивовижними історіями, нарешті відкрився, що продав душу дияволу і цією ночі настає термін відплати. Дід обіцяв не спати вночі, щоб пособити запорожцю. Мандрівники змушені були зупинитися у найближчому шинку. Звідси починаються містичні пригоди з відьмами, чудовиськами і чортами.