Чернець - Тарас Шевченко

Семен Палій у поемі «Чернець» — це народний герой, який до останніх днів залишився відданим ідеалові служіння вітчизні. У заспіві-вступі поет висловив сподівання на майбутню волю. Наступна частина — історико-побутова сцена прощання С. Палія із «світом» перед тим, як прийняти чернечий сан у Межигірському монастирі.

Смисловий і ідейний наголос в поемі«Чернець» перенесено на останню, глибоко психологічну картину, що відтворює стан героя в монастирі. Гострий конфлікт у душі С. Палія, колишнього полководця, а потім ченця, зумовлює його трагедію. Сцени минулого життя й боротьби героя поеми, що промайнули одна за одною в його пам’яті, протиставлені чернечому животінню («Бий поклони! // І плоть старечу усмиряй. // Святе писаніє читай, // Читай, читай та слухай дзвона, // А серцеві не потурай»). Провідною і визначальною рисою характеру С. Палія залишається любов до батьківщини, з долею якої пов’язані всі його думи й помисли.