Якби ви знали, паничі... - Тарас Шевченко

Вірш спрямовано проти дворянських і ліберально-буржуазійних письменників, які змальовували українське село за кріпацтва фальшиво, рожевими фарбами, зображували життя селян-кріпаків тихою ідилією, земним раєм. На прикладі власного життя та життя своїх близьких поет рішуче спростовував вигадки цих письменників: // Я бачив пекло... Там неволя, // Робота тяжкая, ніколи // І помолитись не дають». Друга половина вірша — іронічне, місцями переходить у сарказм, звернення до бога. Поет створив образ «панського» бога, спільника й однодумця кріпосників, що сміється «на небеси» з народу і радиться з панами, «як править миром». У вірші виразно виявляється активна позиція автора, який відстоював правду життя, реалізм.