Вітер - Нік Орач

Її звуть Настя. Вона йде ґратчастою палубою. Тримає маму за руку. Тіло важить більше, ніж зазвичай, та жалітися не можна. Їй із усіх сил хочеться бути хорошою дівчинкою. «Мама Оксана, — думає вона. — Я хороша дівчинка. Не віддавай мене, будь ласка».

Вони минають одні двері, другі, треті. Тіло стає дедалі легшим, аж поки взагалі не втрачає вагу. Мама Оксана вмикає магніти на взутті й далі просто тягне її за собою. Настя любить невагомість. Вдома, на «Цикаді», невагомість означала дрейф. Під час дрейфу вахту несли тільки шкіпери та старші механіки. Решта сім'ї збиралася разом у кают-компанії — всі її тата, мами, сестри та брати. Це був час перепочинку і спілкування, час ігор і веселощів. Подякувати диктору за озвучку:
Моно: 5375411405791661
Patreon: user?u=52159113