Іван Котляревський — Енеїда - Іван Котляревський

«Енеїда» — перша пам'ятка українського письменства, укладена розмов­ною українською мовою; перший твір нової української літератури.

Іван Кот­ляревський перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців, що при­бувають з волі богів до латинських земель. У поемі І. Котляревського розгортаються такі ж події, збережені імена героїв, але український автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, а боги Олімпу перетворюються на українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування — Запорозької Січі.

У творі наявний національний колорит: відображення побуту українців в обрядах, звичаях, повір’ях, стравах, одязі, розвагах. Тому «Енеїду» називають енциклопедією українського життя XVIII ст. Крім національного, у поемі наявний історичний колорит — змалювання минулого і сучасного України. Долаючи рамки запозиченого сюжету, переборюючи традиції травестійно­го, бурлескного жанру і штучної книжної мови, її «високий» стиль, Кот­ляревський силою таланту й знанням життя народу та фольклору створив оригінальний реалістичний твір — і в цьому найбільше, епохальне, непере­хідне значення поеми — праматері нової української літератури.