Степан Руданський - Голубонько-дівчинонько… - Степан Руданський

Голубонько-дівчинонько,

Зіронько моя!

Не питайся, моя мила,

Чого смутен я:

Живо, живо того смутку

І ти не минеш!..

Отоді ти, моя мила,

Мене спом’янеш…

Ой дівчино моя мила,

Мій рожевий цвіт!

Ти весела, світом рада,

Тобі милий світ!..

Живо, живо світом знудиш,

Тяженько здихнеш…

Отоді ти, моя мила,

Мене спом’янеш!..

Гудуть пчоли край віночка,

Ти, як лист, дрожиш…

Ти їх гониш, не одгониш, –

І сама біжиш…

Живо, живо під ті співи,

Як дитя, заснеш…

Отоді ти, моя мила,

Мене спом’янеш…

Ти затопиш очі в очі, –

Очі не схибнуть!

Тобі дивно, що чужії

Від твоїх змигнуть…

Живо, живо сама глянеш –

І сама змигнеш.

Отоді ти, моя мила,

Мене спом’янеш…

Ти вітаєш, обіймаєш

Своїх і чужих!

Як дитина, ти, дівчино,

Ластишся до них…

Живо, живо од чужого

Руки одвинеш…

Отоді ти, моя мила,

Мене спом’янеш…

Прийде ранок – ти весела,

Других веселиш…

Прийде нічка – ти в постелі,

Як голубка, спиш…

Живо, живо цілі ночки

Оком не стикнеш…

Отоді ти, моя мила,

Мене спом’янеш.