Аудіокниги українською мовою слухати онлайн безкоштовно

Розділ 4 Все, про що я розповів, сталося минулого травня, на початку канікул. Влітку ми, зрозуміло, пороз’їжджалися: хто в літній табір, хто в село до бабусі, тож і не літали майже. Самі подумайте: хіба цікаво одному, без друзів, літати? Та ось...

Але найдужче хвилювалися ми: я і Ява. Нам було чого хвилюватися. Бо то ми заварили усю цю кашу, ми придумали той театр. Ми з Явою — Станіславський і Немирович-Данченко оцього нашого сільського МХАТу (чи пак, ВХАТу). — А що?! А що?! — вимахуючи перед...

Гуси в тумані Сонце за дня світило гарно, бруньки на березах враз побільшали − весна не за горами. Ось-ось з тих бруньок вродяться маленькі пахучі листочки − і оживе все, засміється зелено. Цілий день я носив з-під беріз і кленів повні глечики соку,...

НІЧ АМСТЕРДАМА Собака простує по бруку, Великий, неначе ведмідь. Між чорною гривою грюка, Сполохано блимає мідь. Дві скриньки на вигнутій спині, - Блискучі, щоб бачили всі. І закликом літери сині Збігаються в слово «мерсі». «Мерсі», чи «спасибі», -...

Де літо зимує Місяць лютий явився на сердитій хурделиці. Зима стала іще зимніша. Мороз пече холодом, завірюха виє… Ні пташки, ні собаки надворі й не побачиш. Мені страх як набридло дивитися у вікно, бо там уже три дні снігом сипле так, що й світа не...

ЇЖАЧОК, ЩО ТАНЦЮВАТИ ВЧИВСЯ Джерело: Сингаївський Микола Федорович. Їжачок, що танцювати вчився // Їжакова книжка / М. Сингаївський. – Київ, 1990. – С. 43-44....

Джерело: Скуратівський Василь. Ой, весно, весно, днем красна // Погостини, або Дванадцять мандрівок у глибину століть : оповідання / В. Скуратівський. – Київ, 1990. – С. 43-52....

ПУСТУНИ НА ПАРОПЛАВІ Наш герой розгорнув свій папір і повісив на найбільшому дереві. То була афіша. На ній красувалося таке оголошення: «Сьогодні вистава! Виступає славетний приборкувач диких звірів Закомарик та його троє звірів-страховищ!». У гаю...

ПЕРША Й ОСТАННЯ ПРОМОВА Кажуть, що рибалки — великі хвальки. Можливо. Хіба ж воду наскрізь побачиш? Кажуть, що мисливці — неймовірні вигадники. Нічого дивного. На полюванні, як і в житті, багато чого трапляється. Базікають, що мандрівники —...

Веселий дзвіночок На лісовій галявині, під кущем ліщини, розцвів дзвіночок. — Дзінь-дзінь-дзінь, — заспівав він радісно, — здрастуйте! І всі оглянулися на нього: й біла берізка, і руда білочка, і червоний гриб-мухомор, і зелений коник-музикант....

Маленьким про великого Тараса Оповідання Коли я була зовсім малою, отакою, як ви зараз, у нас дома дуже любили співати. Зберуться після роботи літнім вечором під свято і співають. Я знала, що завжди наприкінці співатимуть дідові любимі пісні «Реве...

Чому папороть не цвіте Давно-давно це було. На лісовій галяві сонячного літнього ранку розцвіло багато красивих квітів. Тихо гойдалися від легенького вітерця скромні білі ромашки, веселі сині дзвіночки, гордовиті барвисті тюльпани. Та найкращою...

Чобітки діда Микити Трапилось мені одного разу проїжджати через село Правдиве. І розповів дідусь, візник мій, чому це село так зветься. Жив край села швець, дід Микита. На сто верст навколо не було такого майстра: не чобітки у нього виходили, а...

Кавун Оповідання Пішов би Петрик, та дорога на баштан – у калюжах. А Петрикові їх перестрибувати ліньки. Посадив дідусь кавуна сам. Настало літо. Росте кавун. Спека надворі нестерпна. Пішов би Петрик, та хто ж за нього метеликів сачком ловитиме?...

По гриби Оповідання Мишко і його сестричка Люба пішли з бабусею по гриби. В лісі розбрелися між дерев, перегукуються. Угледів Мишко товстенького, присадкуватого грибка, зрізав ножиком і до Люби бігцем, щоб похвалитися. Аж бачить, у Любиному козубку...

Марта і Глинка Нам подарували телицю Марту. Пасти її було нікому, бо я вже пішов до школи, а більше в сім’ї нікого не було, хто б міг стати пастухом. Тому телицю припинали у саду між деревами на не дуже густій, але ще зеленій травці. У мене була...

Зараз Цікавою була Маринка, все їй треба знати. Почує, наприклад, якесь нове слово – неодмінно спитає, що воно значить. Пояснять їй раз – і запам’ятає. Та трапилося Маринці одне слово, яке вона ніяк не могла зрозуміти. А слово те звичайнісіньке:...

Джерело: Ребро П. Звідки сніг? / П. Ребро // Сонечко : вірші / П. Ребро. – Київ, 1958. – С. 18-27....

У землянці коло вікна сиділо трійко дітей — старша дівчинка й двоє малих хлопчиків. У хатині й завжди буває темно: перед віконцями дуби стіною та буйні, високі стебла квіток; а тепер дітям здавалось, що вже вечір і що зараз прийде мати. Дала їм мати...

Джерело: Ребро П. Олівці / П. Ребро // Весела вдача : вірші / П. Ребро. – Київ, 1973. – С. 9-10....