Аудіокниги українською мовою слухати онлайн безкоштовно

Книга «Виховання шахами або Чого мене навчили діти» — це зібраний докупи досвід молодого вчителя шахів, який шукав собі підробітку, а знайшов справу життя. В легкій художній формі автор показує: виховує усе, усі та завжди. Шахи — лише один з...

Створивши першу соціальну повість в українській літературі, Марко Вовчок зуміла показати таку гостру соціальну суперечність в кріпацькому селі напередодні ліквідації кріпацтва. Тут свавілля панів та нещасна доля селян-кріпосників, тут протест проти...

Емма Андієвська є автором двадцяти дев'яти поетичних збірок, п'яти книжок короткої прози, трьох романів та понад дев'яти тисяч картин...

Наснився мені чудернацький базар: під небом у чистому полі, для різних людей, для щедрих і скнар, продавалися різні Долі. Одні були царівен не гірш, а другі – як бідні Міньйони. Хту купляв собі Долю за гріш. А хто – і за мільони. Дехто щастям своїм...

«Без хліба» — оповідання Бориса Грінченка 1884 року. У творі зображується соціальна несправедливість та бідність українських селян....

Остап Вишня у своїх «Письменниках» створив такий характерний для нього світ сатиричної різноманітності, де поряд з гумористичною світлою ідеєю постає гнітючий революційно-пролетарський радянський дух. Тут про прозаїків та поетів, про символістів та...

Ніч... а човен — як срібний птах!.. (Що слова, коли серце повне!) ...Не спіши, не лети по сяйних світах, Мій малий ненадійний човне! І над нами, й під нами горять світи... І внизу, і вгорі глибини... О, який же прекрасний ти, Світе єдиний!...

Давно, іще в шістсот якомусь році, ну, цебто більш як три віки тому, коли носили шпаги ще при боці і розважали стратами юрму, коли відьом палили при народі, коли наук не знали ще ладом, — кажу, давно, кажу, у Вишгороді підсудна Анна стала пред...

В цьому році зима не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла, та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала... Що ж робити? — Бідувала в старій із торішніх зів'ялих трав. Як колись лютувала, стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем, несла...

Мені однаково, чи буду Я жить в Україні, чи ні. Чи хто згадає, чи забуде Мене в снігу на чужині — Однаковісінько мені. В неволі виріс між чужими, І, неоплаканий своїми, В неволі, плачучи, умру, І все з собою заберу — Малого сліду не покину На нашій...

Дощ полив, і день такий полив'яний. Все блищить, і люди як нові. Лиш дідок старесенький, кропив'яний, блискавки визбирує в траві. Струшується сад, як парасолька. Мокрі ниви, і порожній шлях... Ген корів розсипана квасолька доганяє хмари у полях....

«Весняні сонети» Бориса Грінченка - то незрівнянний поетичний цикл, в центрі якого весна, як уособлення пробудження, нового життя та оновлення. Тут поміж пейзажними образами паралелізмами вимальовуються інтимні та громадянські мотиви. Тут кохання та...

У «Казці про Дурила» Василь Симоненко так влучно і так змістовно зміг показати одвічну боротьбу між брехнею і свободою слова, між системою та індивідуальною безкомпромісною особистістю, між честю та несправедливістю. Це своєрідний підсумок...

Вiчний революцйонер — Дух, що тiло рве до бою, Рве за поступ, щастя й волю, Вiн живе, вiн ще не вмер. Нi попiвськiї тортури, Нi тюремнi царськi мури, Анi вiйська муштрованi, Ні гармати лаштованi, Нi шпiонське ремесло В грiб його ще не звело. Вiн не...

Весна — неначе карусель, на каруселі білі коні. Гірське село в садах морель, і місяць, мов тюльпан, червоний. Стіл ясеновий, на столі слов’янський дзбан, у дзбані сонце. Ти поклоняйся лиш землі, землі стобарвній, наче сон цей!...

Я декадент? Се новина для мене! Ти взяв один з мого життя момент, І слово темне підшукав та вчене, І Русі возвістив: "Ось декадент!" Що в моїй пісні біль, і жаль, і туга — Се лиш тому, що склалось так життя. Та є в ній, брате мій, ще нута друга:...

Казка Ганса Крістіана Андерсена «Соловей» - це скарбниця цінностей людського життя. Автор прагне не лише розрадити дитячу уяву, але дати настанову- жити потрібно так, щоб залишити по собі цінний слід, не забуваючи про швидкоплинність часу. Андерсен...

Арфами, арфами — золотими, голосними обізвалися гаї Самодзвонними: Йде весна Запашна, Квітами-перлами Закосичена. Думами, думами — наче море кораблями, переповнилась блакить Ніжнотонними: Буде бій Вогневий! Сміх буде, плач буде Перламутровий......

Я стужився, мила, за тобою, З туги обернувся мимохіть В явора, що, палений журбою, Сам-один між буками стоїть. Грає листя на веснянім сонці, А в душі — печаль, як небеса. Він росте й співає явороньці, І згорає від сльози роса. Сніг летить колючий,...

«Тореадори з Васюківки» Всеволода Нестайко — це історія про щиру дружбу, підтримку, дитячу безтурботність та відчайдушну простоту. Трилогія про двох найкращих друзів Яву Реня та Павлушу Завгороднього повертає кожного читача до такого прекрасного...