Казка з жанрів та аудіокниг knigi-audio.com/uk/. Сторінка - 20

Розділ XIII Тепер Том зважився остаточно. Душу його сповнювали чорна журба і відчай. Усі його покинули, казав він собі, друзів у нього немає, ніхто його не любить, а от коли побачать, до чого вони його довели, то, може, ще й пошкодують; він же...

II Ох, ця його Комишанка, преславна столиця низового очеретяного царства! Не раз з’явиться вона хлопцеві в снах і виникне в його спраглій уяві, проблисне розкішшю верб надбережних, їхнім важким текучим сріблом над тихими водами комишанського...

МОГУТНІЙ КОМАР Над ставком широководим, Посеред очеретів, Там комар, славетний лицар, Під листом зеленим жив. Грав у сурму голосную І до бою викликав, І в людей, і у звірини Крові безліч випивав. І його ніхто на світі Ще й разу не подолів: Наш комар...

РОЗДІЛ II Віка спробував приязно всміхнутися, скласти докупи якісь доречні слова, аби справити найліпше враження, але: — Е-е-е... Мне-е-е... — скоріш за все відповідь його прозвучала саме так. — Що-що? — перепитав вартовий і багатозначно, здалося...

Найкращий намет УВАГА! Завтра після сніданку відбудеться змагання на звання КРАЩОГО РИБАЛКИ ТАБОРУ Запис у Сергія Анатолійовича Митькові це оголошення дуже сподобалось. Він аж підстрибнув од радості. — Оце я розумію,— каже.— На кращого рибалку...

Розділ 4 Все, про що я розповів, сталося минулого травня, на початку канікул. Влітку ми, зрозуміло, пороз’їжджалися: хто в літній табір, хто в село до бабусі, тож і не літали майже. Самі подумайте: хіба цікаво одному, без друзів, літати? Та ось...

Але найдужче хвилювалися ми: я і Ява. Нам було чого хвилюватися. Бо то ми заварили усю цю кашу, ми придумали той театр. Ми з Явою — Станіславський і Немирович-Данченко оцього нашого сільського МХАТу (чи пак, ВХАТу). — А що?! А що?! — вимахуючи перед...

Гуси в тумані Сонце за дня світило гарно, бруньки на березах враз побільшали − весна не за горами. Ось-ось з тих бруньок вродяться маленькі пахучі листочки − і оживе все, засміється зелено. Цілий день я носив з-під беріз і кленів повні глечики соку,...

НІЧ АМСТЕРДАМА Собака простує по бруку, Великий, неначе ведмідь. Між чорною гривою грюка, Сполохано блимає мідь. Дві скриньки на вигнутій спині, - Блискучі, щоб бачили всі. І закликом літери сині Збігаються в слово «мерсі». «Мерсі», чи «спасибі», -...

Де літо зимує Місяць лютий явився на сердитій хурделиці. Зима стала іще зимніша. Мороз пече холодом, завірюха виє… Ні пташки, ні собаки надворі й не побачиш. Мені страх як набридло дивитися у вікно, бо там уже три дні снігом сипле так, що й світа не...

ЇЖАЧОК, ЩО ТАНЦЮВАТИ ВЧИВСЯ Джерело: Сингаївський Микола Федорович. Їжачок, що танцювати вчився // Їжакова книжка / М. Сингаївський. – Київ, 1990. – С. 43-44....

Джерело: Скуратівський Василь. Ой, весно, весно, днем красна // Погостини, або Дванадцять мандрівок у глибину століть : оповідання / В. Скуратівський. – Київ, 1990. – С. 43-52....

ПУСТУНИ НА ПАРОПЛАВІ Наш герой розгорнув свій папір і повісив на найбільшому дереві. То була афіша. На ній красувалося таке оголошення: «Сьогодні вистава! Виступає славетний приборкувач диких звірів Закомарик та його троє звірів-страховищ!». У гаю...

ПЕРША Й ОСТАННЯ ПРОМОВА Кажуть, що рибалки — великі хвальки. Можливо. Хіба ж воду наскрізь побачиш? Кажуть, що мисливці — неймовірні вигадники. Нічого дивного. На полюванні, як і в житті, багато чого трапляється. Базікають, що мандрівники —...

Маленьким про великого Тараса Оповідання Коли я була зовсім малою, отакою, як ви зараз, у нас дома дуже любили співати. Зберуться після роботи літнім вечором під свято і співають. Я знала, що завжди наприкінці співатимуть дідові любимі пісні «Реве...

Веселий дзвіночок На лісовій галявині, під кущем ліщини, розцвів дзвіночок. — Дзінь-дзінь-дзінь, — заспівав він радісно, — здрастуйте! І всі оглянулися на нього: й біла берізка, і руда білочка, і червоний гриб-мухомор, і зелений коник-музикант....

Чому папороть не цвіте Давно-давно це було. На лісовій галяві сонячного літнього ранку розцвіло багато красивих квітів. Тихо гойдалися від легенького вітерця скромні білі ромашки, веселі сині дзвіночки, гордовиті барвисті тюльпани. Та найкращою...

Чобітки діда Микити Трапилось мені одного разу проїжджати через село Правдиве. І розповів дідусь, візник мій, чому це село так зветься. Жив край села швець, дід Микита. На сто верст навколо не було такого майстра: не чобітки у нього виходили, а...

Кавун Оповідання Пішов би Петрик, та дорога на баштан – у калюжах. А Петрикові їх перестрибувати ліньки. Посадив дідусь кавуна сам. Настало літо. Росте кавун. Спека надворі нестерпна. Пішов би Петрик, та хто ж за нього метеликів сачком ловитиме?...

По гриби Оповідання Мишко і його сестричка Люба пішли з бабусею по гриби. В лісі розбрелися між дерев, перегукуються. Угледів Мишко товстенького, присадкуватого грибка, зрізав ножиком і до Люби бігцем, щоб похвалитися. Аж бачить, у Любиному козубку...