Казка з жанрів та аудіокниг knigi-audio.com/uk/. Сторінка - 16

Як Жолудь дубом став Виріс на гілці Жолудь. – Який великий, який блискучий! – цвірінькали навколо нього пташки. А Жолудь потягався, поправляв свого коричневого капелюшка та думав: «Годі, мабуть, дома сидіти, треба на білий світ подивитися та себе...

Як Берізка листя роздарувала Чи знаєте ви, чому Берізки взимку сплять? Не знаєте? Ну так от. Позолотила осінь Берізку. Заблищала вона, засіяла. Хто не пройде, всяк милується. − От би мені таке вбрання, як сонечко, − сказав Мураха, дивлячись на її...

Сонячні промені та гриби лисички Вийшло вранці Сонце на небо, послало дітей своїх на землю й наказало: − Ти, сину, піди на поля, ти, сину, на моря, а ти синочку, по лісові погуляй. Розбіглися Промінці, діти Сонечка, на всі боки. Перший на поля...

Топанки* з Радванки На базарі, на Радванці, Купив котик модні капці, Напомадив вуса, хвостик І пішов до киці в гості. Звідала** кота панянка: – Де-сь купив такі топанки? На словака, чи в мадярах, Чи на вароських*** базарах? – Няв, кицюню, на...

Котячий сон Дрімає кіт на плотику, І сниться сон муркотику. З нірки мишка визирає: – Доки мацько спочиває, Шмигну я собі до хати – Щось смачненького пошукати! Кіт спросоння занявчав. Мало з плотика не впав: Няв! Джерело: Тимофієва Ольга. Котячий...

М’який характер Гумка була незадоволена собою: Якось Гумку запросили стирати незграбні лінії в Альбомі. “Неправда! Я тверда, я також маю характер, я знаю собі ціну!” − хотіла заперечити Гумка, але, як завжди, промовчала, бо на вдачу була таки...

Пеньок та Опеньок Молоденький Опеньок, висунувшись після дощу з землі, почав нарікати на старого порохнявого Пенька: Переконавшись, що Пеньок не звертає на нього уваги, від злості Опеньок аж затремтів (бо саме Вітер повіяв). Джерело: Рудик Сергій....

Світ на дотик Зрячі світ цей не бачать, А сліпі – поготів. Світ на дотик – гарячий, Мов із сонця злетів. Людям важко живеться, Як не вміють любить. Як торкатися серцем. Світ у серці – болить. Люди долі перечать, Не прощають провин. Небо тисне на...

Колосок Ріс на пришкільній ділянці Колосок. на вигляд був собі звичайний, хіба що трішки вищий від інших і родичався із самим Вітром-вітровієм. Мабуть, за товариші поважали його і часто радилися з ним. Якщо у Колоска був добрий настрій, він обіцяв...

Освічена крейда Якомога лагідніше Дошка сказала: Нікуди було Крейді подітися. Стрибнула вона на Дошку і заходилась писати. Крутилась, вертілась, переверталась з боку на бік, проте нічого мудрого так і не написала. Просто стерлася на порошок, який...

Найвища міра Коли скидають ідолів у воду, А ви на них молилися весь вік, Не проклинайте іменем народу, Не забувайте іменем народу, Народ – завжди безправний чоловік. Схиляйтесь низько тільки перед Богом. Питайте небо, чом воно сумне. Моліться довго....

Любіть поетів Любіть поетів за життя. Даруйте квіти поетесам. Бо в щастя істина проста На всіх дорогах перехресних. На всіх дорогах, на стежках Поети – вічні перехожі: Ідуть з надіями в думках І вам пророчать дні погожі. Нехай ідуть! Нехай спішать!...

Хай не буде ні кінця ні краю У твоїх, вже обраних, доріг. І мету, яку ще обираєш, Не притрусить на світанку сніг. Пережий розлуки і страждання. Доля жінки – не завжди права. Сліз не бійся. Сльози на прощання Лиш підтвердять, що любов – жива. Хоч...

Маленька мураха Якось Петрусь із Мишком гуляли в садку й натрапили на мурашник. Височенький такий, аж не віриться, що його збудували дрібненькі комашки. Саме тут якась із мурах залізла Мишкові під холошу і так кусьнула, що він аж підскочив. Джерело:...

Материнська молитва Маю дзвонити, хочу дзвонити – Тільки боюся тебе розбудити. Донечко-доню, сон-соненятко, Ти вже у мене – доросле дівчатко! Світ цей – безмежний, люди – безбожні. Ми в цьому світі – лиш перехожі: Йдемо і йдемо білими днями Далі від...

Хоробрий Сказано – зроблено. Взяли по дрібній палиці і рушили до лісу. Вийшли за село, а там, на лужку, чиїсь гуси пасуться. Спокійно так скубли травичку, а як угледіли хлопчаків, то наче показилися. Замахали крилами, загелкотали, зняти такий ґвалт,...

Шовковий дощик Коли влітку довго немає дощу, Петрусь помічає, як хмурніє татове обличчя, і в хаті їхній ніби стає похмуріше. І листя тоді на деревах прив’яле, й трава, і квіти не пахнуть, і навіть небо бліде, наче вилиняло на сонці. А пуститься...

Хорошого потрошку Коли Петрусь береться до меду, то мама завжди застерігає: − Потрошку їж! Бо мед на пупі виступить! Правда, скільки Петрусь не ласував ним, скільки не заглядав собі на пупа, а медом там і не пахло. То мама тільки лякає. Але лякає....

Дівчина надворі… Мама щось сіяла на грядці та й Петруся покликала: Думав Петрусь, думав, та так нічого путнього й не спало йому на думку. І от минуло відтоді чималенько часу, вже й літечко завітало на город, і Петрусь пішов подивитися, що там...

Джерело: Кирпа Галина. Катруся з роду Чимчиків : новела // Катруся з роду Чимчиків : лірич. новели / Г. Кирпа. – Київ, 1992. – С. 3-7....