Кукурудзяна скрипка - Стельмах Богдан Михайлович

Стійте!

Я для дітвори

Знаю кращий спосіб гри.

Без окопів, без атак...

Ось у мене, бачить кожен,

Є в руці маленький ножик –

Однолезий гострячок,

Що горіховий стручок.

З ним давайте хутко рушим

Он туди, до кукурудзи,

Де стоять, мов литі з криці,

Кукурудзяні рушниці.

Тут без галасу, без крику

Ми з рушниці зробим... скрипку!

З кукурудзяного листу –

Наче справжню – золотисту,

Та дзвінку, та голосисту,

Нам для цього стане хисту!

З вузлуватого стебла,

Щоб гучнішою була.

Та бриніла, як бджола,

Та, як джміль,

Щоб гула!

Отже, починаємо...

Півстебла ламаємо...

Ножик зайве обтина...

Так і так... одна струна...

Так і так...

Ще одна...

Все! Готово!

Наша скрипка – кожен зна –

Куку-

          ру-

                дзя-

                        на!

Далі струже гострячок...

Вже до скрипки є смичок...

Нумо, ну,

Торкай струну!

Годі гратись у війну!

Ти також

Торкай струну –

Годі гратись у війну!

Він хай теж

Торкне струну –

Годі гратись

У війну!