Саночки-скрипуни - Усенко Павло Матвійович

САНОЧКИ-СКРИПУНИ

(уривок з вірша)

Птичка-невеличка ще й грачок

Ізробили із ясена полозок.

Ізробили із ясена два,

Змайстрували самоходи по дрова.

І, поїхали, поїхали в лісок,

Заспівав доріжкою полозок.

Скрип – підскрипує йому другий –

Ясеновий, заклинцьований, тугий.

Як почуло тую музику зайча:

- Пусти, мамо, пусти мене до санчат!...

Полозок доріжкою тільки скрип,

А лисичка на санчата уже й скік.

Сіє, віє над доріжкою сніжок,

Грає, грає, виграває полозок,

А йому підспівує другий –

Ясеновий, заклинцьований, тугий.

Їде зайчик, їде лиска – весело гуртом

З птичкою-невеличкою під ліском!

Зустрічає компанію сірий вовк:

-         Щоб мені ваш полозок замовк!

-         Щоб мені замовкли обидва::

Розболілась у ведмедя голова.

Саночки стрічає сивий лис:

-         Не пущу з такою музикою в ліс!

Ще ж не літо грайне, й не весна –

В лісі має бути тишина…

Саночки спинились – тпру!

Коло лісу-перелісу на вітру.

Грач-грачок задумавсь, що ж йому робить:

Чи підмазать самоходи, чи розбить?

Розсердилась птичка-невеличка, аж кипить,

Та до нього: - Що робить ? Що робить?!.

Він не знає що робить!..

Почали всі лиса сивого прохать:

-         Пусти, лисе, перегрітись, дровець нарубать!

Тільки трішки в’?їдемо в лісок,

Враз замовкне скрипун-полозок.

І замовкне, не співатиме другий –

Ясеновий, заклинцьований, тугий.

Старий лис подума, подумав, повагавсь та й каже:

-         Гаразд, пущу вас до лісу, їдьте, та тільки, щоб

 мені було тихо!

Тільки ж рушили, поїхали в лісок,

Як заграє, заспіває полозок!

А за ним скрипун другий –

Ясеновий, заклинцьований, тугий.

Джерело: Усенко Павло. Саночки-скрипуни / П. Усенко ; мал.  Л. Джолос, Є. Соловйова. – [Одеса],  1941. – С. 3-8.